Час
Минуло літо. Тепле і солодке.
Здавалося - ще вчора все цвіло,
Ну а тепер - вітри гуляють десь самотні,
І холод заглядає у вікно.
Минуло літо. І минула осінь.
Так швидко і незвично знов для нас.
Холодним стає світле літнє сонце,
І непоміченим блукає час...
Ми не помітили, як знов минула осінь,
І не помітимо, як знов мине зима.
Але ж потрібно нам всьому радіти!
І не чекати, як прийде весна.
Радіти сонцю, а як ні - то вітру,
Дощу, веселці, просто - що живеш.
Пройде цей час, душа наша розквітне,
Будем щасливі й щястя принесем!
