Уже не буде так як ти читала в книгах
Уже не буде так як ти читала в книгах
як малювала в зошиті в клітинку
отой портрет
що в бабці на стіні
тобі не оперезать рушниками
не ти у тій старенькій темній рамі
з нехитрим візерунком по куткахах
і не тобі молитись перед образами
за долю благодатну у часи спокут
усе змінилося
бажання беруть гору
і з кожним днем ота мала кімнатка
тебе вичавлює
в незрозумілий світ
чи поцілуєш бабцю на прощання?
не вір очам
не вір стереотипам
ненависть і любов
лиш елементи гри
немає вірності і зради
є лише ти і абсолют в тобі
у безперервній боротьбі
бажань і волі
а ще думки
і демон Парадокс із запитанням
хто ти?
я знаю як тобі потрібен зошит
зелений зошит у якому лад і спокій
рядками рівними катренів
розмірений мереживом дитячих сподівань
до палітурок
фіолетовим чорнилом
та хто знайде його
за образком Святого Чудотворця?
в час тектонічних зсувів і розломів
