Минають
Минають дні, минають ночі
І закривають друзі очі
Та залишають білий світ,
В якім жилИ багато літ.
Де полюбили і страждали
І все у праці здобували,
Раділи літу та весні
І сумно робиться мені,
Що в світі більше їх немає,
Їх думка словом вже не грає,
Я більше не почую їх
І гумор і веселий сміх.
На пам’яті їх добрі справи
Не ради грОшей або слави,
Заради тільки відчуття,
Що цим поліпшили життя
Народу, друзів та родини,
Дивлюсь на їхні я світлини
Й пригадую минулі дні,
Веселі, пристрасні, сумні.
В наступні дні, в наступні рОки
Їх пам’ятатимуть аж доки
Онуки їхні будуть жить
І добрі справи теж творить.
м. Київ, 15.08.14.
