Матір-Вітчизна

Осяяна сонцем, могутня і грізна,

Стоїть, наче пам’ятник, Матір-Вітчизна,

Здіймає угору прадавності щит,

Що здалека золотом чистим блищить,

І меч піднімає всіх куполів вище,

Де вітер нестримною силою свище.

Ця жінка у довгому платті із криці –

І любляча матір, і праведний рицар,

Згори оглядає широке обійстя –

Багате на люд і доглянуте місто.

Його береже й опромінює блиском,

Боронить, бо знає цю землю з колиски.

Якщо тільки ворог війною полізе –

Зустріне гарячим вогнем і залізом,

На будь-що піде – їй не можна програти –

За нею нарід, а вона – просто Матір!..

І навіть як сонце сідає за обрій

І в чорному небі спалахують зорі,

Нарід метушливий всміхається щиро

До вічної Матері-Батьківщини.

Вона ж величаво стоїть на горі

У світлі прожекторів і ліхтарів

І дивиться в тисячі сяйних облич,

І погляд сталевий запалює ніч.

14.10.2015

Візьміть участь в обговоренні