14.10.2015 19:40
лише 18+
175
    
  3 | 4  
 © Віталій Перетятько

ЗУСТРІЧ

– Іване, ти??? Іван Онуча?!

– Та я. А що сильно змінився?

– Та ні, але ж казали люди, що ти, Іване, утопився.

– То й що?

– То це брехня виходить! А я і на могилі був.

І про твою дружину Катю таке від люду, Ване, чув…

– Що ж чув?

– Казали, танцювала на дев’ять день гопак і твіст

І посилала тебе, Ване, мандрилу й куцому під хвіст.

– Та мені байдуже оте все, бо знаєш, головне, Степане, 

Щоб при житті не посилала тебе туди твоя кохана.

– Не зрозумів!!!! А зараз де ти????

– А ти іще не здогадався?

– Та ні, Вано….

– Ти, друже, також водички в річці наковтався.



Заріччя, 19.07.2010 року

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.01.2017 15:24  Костенюк => © 

Весело. В стилі намського великодня Основ’янека.

 15.10.2015 20:49  Богдана Пілецька => © 

Цікаво та іронічно, з гумором, хай і чорним. Так, як сказала СвітЛана " усі там зустрінемось"...

 14.10.2015 21:12  Світлана Рачинська => © 

Да, Віталіє. Усі там зустрінемось. Мораль велика у творі. Матеріал для переосмислень.

 14.10.2015 20:14  Богдана Копачинська => © 

Хічкок би картину на такому матеріалі б зняв) Лаконічно і страшно.