Я тут, щоб горіти
Що ж, нехай на мені спотикаються миті. І нехай в моїх віях спиняються краплі. Не дивуйтеся, я тут – щоб перегоріти, І жаліти мене, навіть трохи, не варто. Тільки дайте горіти, щоб так, як навіки, Щоб це полум’я простором йшло міжпланетним, Щоби я не зронила із вуст своїх крику, Навіть в час, коли кидалася б на багнети, Навіть в час, коли дерлась від болю на стіни, Навіть в час, коли просто хотілось кричати, Коли музику з дією амфетаміну На всю гучність вмикала, лягаючи спати. У парку сірий вітер безжалісно свище. Ліхтарі розливають вино променисте. Нехай стану колись я таки попелищем, - Але встигну розсипати безлічі іскор.
