Жовтневі фарби
Жовто-золотаві листопади,
Ви десь є, але, нажаль, не тут.
Листя те, що спека попалила,
Рано-вранці двірники метуть.
А на гіллі лист іще зелений,
Та зів’ялий, наче інвалід:
Змучив жар недугою важкою,
Передчасно він покине світ.
Жовтню, де твої поділись фарби,
Чи не час їм? Тільки деінде
Кам’яна стіна, плющем сповита,
Пурпуром яскравим розцвіте.
Осінь ніби каже: «Почекайте,
Скоро стане різнобарвним все.
Тільки мене ви не підганяйте.
Грудень сніг і холод принесе».
Харків, Жовтень 2015 р
