Савчук Віталій Володимирович Спи кохана
Нічка синя, темний саван
Заходилася плести
Зорі висять на гвіздочках
Спи моя кохана, спи.
Хай насняться сни солодкі
Літо, море і тепло
Наші зустрічі короткі
Гарно й затишно було.
Не зважай, що я далеко
Не хвилюйся поруч я
Я пір’їнкою лелеки
Прилечу в твої края.
Я промінчиком - спокусою
Поцілую у вуста,
Щоб краплинкою – росою
Твої щічки лоскотать.
Все проходить, все минає
Ось і ранок майорить
Тільки мила моя знає
Як умію я любить.
19.10.2015 10:52 Тетяна Чорновіл => © |
 Ніжна колискова. Приємно читати. |
19.10.2015 08:33 Тетяна Белімова => © |
 Красиво і дуже ніжно! |
18.10.2015 21:07 Світлана Рачинська => © |
 Мені стало сумно від слова "було". Але закінчення зі зміною часу з минулого в теперішній "умію" - порадувало! Нехай усе ще буде таким красивим і щирим, як є. |
18.10.2015 19:45 Ганна Коназюк => © |
 Чудова колискова для коханої!!!) |
18.10.2015 16:51 Уляна Яресько => © |
 Така колискова... ну заворожили просто))) Класно! |