«біля мрії»
мені до тебе цілу вічність йти
назад ? вперед ? шляхів не напитати
ти за собою спалюєш мости
будуєш мури, заплітаєш грати.
мені тебе не стріти у саду
серед черешень цвітом білозвабних
і не примружить очі
на ходу
коли ти вийдеш боса на світанні.
мені з тобою разом не пройти
над річкою - зламавши паралелі -
і в бризках сяяти від літньої води
набравши чистих крапель повні жмені
мені з тобою в травах не блукать
не слухать трелі коників завзятих
квіток весняних в коси не вплітать
ромашок білих і кульбаб жовтавих…
мені до тебе цілу вічність йти…
через роки… віки - зламавши грати -
брести через обпалені мости
щоб лиш тебе
тебе одну
кохати.