12.10.2011 11:59

-

270

1 | 1

 © Тетяна Чорновіл

Прийди

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

"Не оживет ни цветком, ни травинкою,
Воздухом вешним дыша,
Не упадет ни слезой ни дождинкою -
Землю покинет душа..."
Б. Шкляренко

Буде жити вже не в змозi, 

Не вмру, не розтану, 

Травинкою при дорозi 

Прив`ялою стану, 

Буду, змучена вiд пилу 

Рости-проростати, 

I не зможе мене милий 

Вiд сонця сховати. 

Впади, милий, дощинкою, 

Хай я свiт побачу. 

Прийди, зроси сльозинкою, 

Може й я заплачу... 

Що жила колись, кохала… 

А стала травою… 

Краще б доля підказала – 

У вир головою!...