Прийди
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Воздухом вешним дыша,
Не упадет ни слезой ни дождинкою -
Землю покинет душа..."
Б. Шкляренко
Буде жити вже не в змозi,
Не вмру, не розтану,
Травинкою при дорозi
Прив`ялою стану,
Буду, змучена вiд пилу
Рости-проростати,
I не зможе мене милий
Вiд сонця сховати.
Впади, милий, дощинкою,
Хай я свiт побачу.
Прийди, зроси сльозинкою,
Може й я заплачу...
Що жила колись, кохала…
А стала травою…
Краще б доля підказала –
У вир головою!...