21.10.2015 11:09
для всіх
114
    
  4 | 4  
 © Кучеренко Олександр Васильович

ШЛЯХ АСКЕТА

ШЛЯХ АСКЕТА

Павутиною тріщин змережані принципів стіни. 

 

Кожен прагне лишити на них свій безпрограшний слід.

 

Власний шлях на фундаменті досвіду,  

 

ба навіть, хибний – але самостійний!

 

Краще йти манівцями від стада, ніж бути в числі;

 

лобом битися: впертість цапина прорубує вікна.

 

Хай не вірять! 

 

Невіра – теж віра. Але для слабких.

 

Примхам радників (хай хоч і тричі досвідчених!)

 

вільна душа – непідзвітна.

 

Вкриті гулями, сиві лобища,  

 

однак,  

 

не досвідченіші 

 

за лобки.

 


 

Давня звичка – мотати на вус і складати в шкатулку,  

 

з наречених робити приречених змахом руки.

 

Від отрути всевладдя порадник мутує 

 

в гидкого, потворного Ктулху,  

 

що поклони йому відбивають старі моряки.

 

Чорноризники гупають в двері, колотять у стіни.

 

Храм душі, мов будівля під знесення, важко двигтить.

 

Нелегка, часом, ноша аскета,  

 

що шлях свій і ціль 

 

обирав самостійно.

 

Та нестерпніше – 

 

під каблуком настанов

 

від незміреної 

 

ваготи.

 


 

© Саша Обрій.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.10.2015 10:33  Деркач Олександр => © 

завжди цікаво

 21.10.2015 17:51  Ганна Коназюк => © 

{#}Браво, земляче!...

 21.10.2015 14:54  Серго Сокольник => © 

Ой, не час аскезі в Україні... Ой не час...)

 21.10.2015 12:13  Каранда Галина => © 

хм... думки цікаві.