На чекання крилах
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Коли журливі хмари дум про тебе
Імлою переповнять темноту,
Я на чекання крилах злину в небо,
Стрімкіше сну помчу крізь ніч густу,
Вітрів снаги вдихнувши на льоту.
Нехай від страху серце завмирає
Чи стужа в душу сіється тихцем,
Твій сон знайду десь у чужому краї,
Щоб трепетом світання над лицем
Торкнутись вій ласкавим промінцем.
Ледь чутний помах крил, хоч сумно трохи,
Навіє теплий усміх на уста.
І в мить твого повернення з дороги
Відступить дум нахмарена сльота,
А з ними стане тінню й ніч густа.
