Fhoto from jester, або -...якби ж то...
віршування в окупації
от якби я повірив йому,
блазню у каптурі жовтому... -
він дарував мені усмішку,
що тисяча усмішок сонячних,
й до мене схилився, й видихнув
- ...веселися тепер і смійся,
потім вже буде ніколи... -
безедові очі вирячів,
зінькі свої безколірні,
наче за ними схована
найжахливіша з таїн.
і, мов у танку підстрибуючи,
покотився покотом кулькою
з ганчір"я, строката що в кольорі,
до обрію веселун.
і, віддаляючись, дмухав він
щосили, щодуху в дудочку
і щось непристойне голосно
із гегами, сміхом виспівав
у
велелюдний натовп
і зник із відлунням в реготі
зигзагом по травам степу
жартун, непритика, танцюра...
...якби от повірив блазню,
що в каптурі був у жовтому -
чи все б відбулось по-інакшому?
сітлина була би іншою,
коли б веселився в щирості
і сміх мій веселий у обшири,
лився б понад руїнами?..
світлина була б яскравішою?..
ні знати того, ні відати
мені не дано - отож...
дивлюсь на світлину, фотку,
де
байдужий сиджу перед дзеркалом,
що в павутинні, у тріщинах,
що не просипане з рами,
овалом у прямокутнику.
пил з нього стер і кіптяву,
побачив себе в відзеркаленнях
дрібним многоликим у безлічі
в пістрявому одязі клоуна
і грим по обличчю розмазаний
білочервонооранжовий...
сиджу у руїні в кріслі
обідраному і брудному,
позаду стомлена муза
з ознаками анарексії -
їй на поголену голову
зронили віночок слави
з колючого дроту казкові
калібрі, що тріпотіли
із шерехом тихим під небом
лелійнобабкОвими крильцями...
а в небі кружляли з криками
ворони, галки з гавами
і голуби із горобцями
стрибали і копирсалися
в руїні і смітниках,
що простяглися за обрії -
у тих смітниках і руїні
мешкали люди убого
і, певно, щосливі з того.
дерева стирчали безлисто
над ними вилами в небо,
хитались гіллям і шуміли
під вітром, що віяв піснею
без слів, з іронічним сумом
в мелодії сопілковій...
_____
fhoto from jester (англ.) - фотка від блазня
