25.10.2015 06:02
для всіх
209
    
  6 | 7  
 © Дебелий Леонід Семенович

Крила

 

Як відвічний селянин я cівач сезонний, 

Перший промінь весняний – резонанс стодзвонний:

З теплих рук зерно мале в захистку лягає, 

І з щоденного дбання плід рясний зростає.

 

А як осінь зашумить під листком багряним, 

Щось так душу вередить покликом вогняним:

І тягнуться до пера руки мозолясті, 

Час вже сіяти слова, з яких вродить щастя...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.07.2016 13:28  Ольга Моцебекер => © 

Нехай же в світі буде більше слів, з яких вродить щастя). Сподобався вірш.

 11.11.2015 07:54  Георгій Грищенко => © 

Нехай вродить побільше щастя та натхнення.

 28.10.2015 14:11  Деркач Олександр => © 

Сподобалось...ну да - у поетів осіннє загострення))

 25.10.2015 13:40  Ольга Шнуренко => © 

Сіяти розумне - призначення вчителя, священика, поета. Золоте зерно думок є у ваших куплетах...

 25.10.2015 09:49  Тадм => © 

закінчення - супер!

 25.10.2015 06:11  Каранда Галина => © 

) вітаю з поверненням! сівачів поважаю!)