25.10.2015 22:56
лише 18+
180
    
  2 | 2  
 © Серго Сокольник

Звільнись!

Звільнись!

-Як чарівно кохати!..

Так... -Найвищої миті

Сенс бажаєш пізнати?

То навчись- розлюбити.

.....................................

Навчись- розлюбити, 

І з того почни

Науки життя

Свій перелік сумний.

Як солодко серцю

В горілці гіркій, 

То випий відерце, 

А далі помрій...

................................

Раніше жилося погано... І нині...

За що ж-бо нещастя таке Україні?

Щоб рабство ганебне

Забуть назавжди, 

Мойсей сорок років

Євреїв водив

Кружними стежками пустелі...

Та справи у нас невеселі-

Блукаєм віки... Переслідує жах-

Як знищить пустелю у наших серцях?

Своє ж обираєм. Свідомо самі

Віками блукаємо в рабства пітьмі, 

З часів від потопа...

Дай боже-

"Європа усім допоможе")))

............................................

Та це вже- глобально... Мов свинка, 

Від сексу попискує жінка...

Та- зрада! Що маєш робити?

Любити?.. Забути?.. Убити?..

Не треба вбивати, 

Нехай їй- живе.

Такого- багато, 

І це- не нове.

Навчись- розлюбляти. Відчуєш

Новеньке, неначе смакуєш

Не хріну без солі-

Смачного торта.

Прихована воля

Твоя іще та-

Відставку коханій надати!..

Навчайся хутчій розлюбляти!

..................................................

А далі- розлюбиш і тих, хто тобі

Був другом, та в чомусь-то й шлях перебіг.

А далі -там далі багато)))-

Начальників і депутатів, 

Та ще- вчителів, що нічому не вчать, 

Душі лікарів, що призвикли брехать, 

Ділків, генералів, доцентів, 

Міністрів, панів, президентів-

Нехай їх чума покосила б!-

Всесвітня Анархії сила!..

.....................................

І от- через річку ти дивну пливеш.

І диво-життя починаєш нове.

Легкий- на терезах не зважиш.

І сам ти уже не завадиш

Тутешнього світу ні злу, ні добру

(як хочеш- з собою тебе заберу)...

Один. Ти прямуєш- до Бога.

Звільняйся мерщій -від усього!

.......................................

Як кохання вищить, 

Бо в хвилину оцю

Я знімаю з душі

Непід"ємний ланцюг!..

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.10.2015 09:42  Тетяна Чорновіл => © 

Ну да... чимсь легеньким - та по тім"ячку! )))

Жартую!)) Чекатиму легенький віршик.

 26.10.2015 21:13  © ... => Георгій Грищенко 

Ото ж) Що і роблю, коллєго)))

 26.10.2015 21:11  © ... => Тетяна Чорновіл 

Ой, щось я того... Справді... Намудрував, Таню) Я виправлюсь))) Обіцяю персонально Вам у скорому часі виконати щось легеньке)))

 26.10.2015 21:10  © ... => Лариса Пугачук 

))) ...от далася Вам тая моя геніальність))) Мені якось не заважає, навіть поділитися можу (як гарно себе вестимете))) ГрядуСЧіє поколєнія хай у ній порпаються...) От добре... Мабуть, прийшла пора написати щось такеньке "прозовенько- хвілософське "в темі))) Ну, а щодо салатів- ГУСАРИ СПЛЯТЬ ОБЛИЧЧЯМ У ДЕСЕРТІ)

 26.10.2015 17:24  Тетяна Чорновіл => © 

Ого, щось Ви так мудрезно закрутили з тими ланцюгами!
Я намагалась осягнути, та... ну їх, ті ланцюги з анархією разом!!!
Хай живе кохання!
А за те, що написали мудро і не для всіх досяжно, моє "чудово"! ))

 26.10.2015 14:15  Георгій Грищенко => © 

Чудово.

 26.10.2015 13:01  © ... => Лариса Пугачук 

Оце точно. Моє- не сплутаєте) Бо найменше всього хотів би писанини віршувань, "наближених до ідеалу" (якого апріорі не існує, доречі). Знаєте, чому я ще (окрім того, що мені більше подобається писати щось новеньке, аніж порпатись з уже написаним ) не люблю творчих доробок? Бо мені першородна щира "непричесаність" твору  (я в даному випадку не про себе. Узагальнено) тепліша і ближча, ніж напомажене лакування під чийсь персональний смак (також не ідеальний, бо, як ми приймаємо філософську формулу, що ідеалу не існує апріорі, то ДО ЧОГО ТОДІ ОТІ ДОРОБКИ???) А я ще більше скажу- скільки отими "доробками" переведено нанівець подаючих справжню надію поетів... НІ. От що-що, тільки не це))) А за "умєрєнно- позитивний" ком.- так,  дяка від алкоголяка)))))

 26.10.2015 00:54  © ... => Простий читач 

Так, кожен до тої міри, до якої прагне сам) Анархія- недосяжний ідеал людства. Просто людина недосконала для сприйняття такої досконалої форми свободи. Доречі, коли комуняки хоч якось намагались позитивно обмалювати свою комуноутопію (залишаючи поза кадром марксівсько- полпотівські казармені трудармії з общністю майна жінок і дітей), то малювали саме анархію. Промисловий синдикалізм з обміном продуктами праці, відмирання держави, як інструменту насилля, особисту свободу... Та це вже трохи до іншої теми...

 25.10.2015 23:58  Простий читач => © 

Але ж так можна звільнитися від будь-яких зв"язків, забов"язань, обов"язків. І що буде? Анархія - матінка порядку?