26.10.2015 22:03
for all
118 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Олександра

Подих осені

Подих осені

Холодним подихом злетіла осінь, 

Нас огорнула вихором надій.

Чарівний її холод, золоте волосся, 

Несе нам час дитячих вірних мрій...


Вітри гуляють, дощ сміється, 

Життя мина - ну і нехай.

Усе поганим лиш часом здається, 

Але прекрасний завжди рідний край.


Чомусь найбільше полюбляю осінь:

Таку чарівну, жовту і просту.

Дощі весь час, в полях - жовте колосся, 

Осінню також я люблю траву густу.


Минають дні в жовтогарячих барвах, 

Гортаю вірних книг я сторінки.

Беру до рук - обкладинки у мальвах, 

Читаю про героїв говірких.


Надворі - холод. Дощ. Вітри і осінь.

Готує нас вона поволі до зими

Природа, що така прекрасна й досі, 

Коли її вдягають з листя килими.

Публікації: Олександра

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 27.10.2015 21:40  Ольга Шнуренко => © 

Лихоманить дрижаками золота доба, Колобродить, вітрюганить вранішня пора, Закривавлені листочки на сирій землі, Світлячками сумно мріють зорі уві млі. Все частіше обіймають холодом дощі, Приморозки нас лякають інеєм вночі. Прокидаються домівки - вікон зорепад, З добрим ранком нас вітає рясно листопад...

 27.10.2015 04:39  Серго Сокольник => © 

Осінь люблю будь-яку...