28.10.2015 01:04
для всіх
144
    
  2 | 2  
 © Богдана Пілецька

Торкнись плеча

Торкнись плеча

Прилинь до мене, Музо, з поміж хмар, 

і барвами змалюй пожухлі будні.

Розвій по вітру всі думки марудні, 

в долонях принеси безцінний дар.

Прилинь до мене, Діво, з поміж хмар...


Тебе чекаю, мов з небес дощу, 

в часи посухи, що бентежить душу.

Тебе, пір`їну, й подихом не зрушу, 

із радістю у серденько впущу, 

бо так чекаю, мов з небес дощу.


Врятуй мене, чаклунко з дивних снів, 

дозволь своїм єством тебе відчути, 

і скинути із рук обридлі пути, 

позбутись сірих дум і зайвих слів.

Врятуй мене, красуне з дивних снів...


Торкнись плеча, лебідко осяйна, 

щоб я прозріла серцем і думками, 

і гаптувала римами-нитками

вірші новонароджені сповна.

Торкнись плеча, царівно осяйна...


Бо що без тебе цей примарний світ?

І хто без тебе я у світі цьому?

Без прихистку приблуда, і без дому;

обпечений на сонці пустоцвіт.

Пустий без тебе цей примарний світ.

Прилинь до мене, Музо, з поміж хмар...



29.08.2015

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.10.2015 22:12  Богдана Копачинська => © 

Хай прилітає і не раз))

 28.10.2015 11:53  Тетяна Чорновіл => © 

Думаю, Муза таки прилинула, раз начаклувала такий ніжний трепетний вірш!
Гарно.

 28.10.2015 03:41  Серго Сокольник => © 

Так тріпотно музу ще ніхто не призивав, сонечко) Вона прилине. Точно)