15.10.2015 22:46
для всіх
246
    
  4 | 4  
 © Богдана Пілецька

А ми приходим у цей світ Весною...

А ми приходим у цей світ Весною...

А ми приходим у цей світ Весною

Коли Земля вплітає в коси квіти.

Господь майстерно сад фарбує хною, 

А янголи з небес нам шлють привіти.


Як ніжна айва, королевою в саду, 

Ховає щоки в листя, зашарівшись...

Горіх шепоче їй " Тебе вкраду"...

Пташки сміються, в кронах причаївшись...


А ми, мов ті пташки, всьому радієм...

І кожен новий день - це відкриття!

Бо ми - весь світ! І ми себе лелієм...

А мамині обійми - сенс життя...


Та час пливе, і вже Весна за руку

Веде до Літа юнаків, дівчат...

Воно вже мовить нам свою науку:

"Дитинство не повернеться назад..."


Та що нам це? Коли ми молоді!..

Коли ми пестимось у променях любові...

І птАхи - пАрою... у власному гнізді, 

Малюють мрії дивні, волошкОві...


Посеред трав, солодкої малини, 

Пахучих, стиглих, ніжних полуниць, 

Мету так вправно ліпимо із глини, 

Мов бачачи майбутнє до дрібниць.


Та помилки, по крапельці, - у море...

А море - в океан розбитих мрій.

Життя буває з нами так суворе, 

І з долею стаєм в нерівний бій.


І ми самі крокуєм тихо в Осінь, 

За руку ведучи своїх малят.

Вже не за себе, а за діток просим, 

Вслухаючись у тупіт ноженят...


А під ногами - листя пожовтіле, 

Як музика осіння, шарудить...

Усе стає до болі зрозуміле:

Ти мусиш цінувати кожну мить...


Курличе в небі журавлиний ключ, 

ПтахИ у теплі землі відлітають.

Ми ж тиснем руку Часу голіруч, 

Втекти кудись можливості не маєм...


І вже непрохана Зима - до нас, у гості, 

Несе з собою холод, мерзлоту...

І за вікном - синички білохвості, 

Скидають сніг із крилець на льоту...


І дзеркало, давно забуте нами, 

Мов ворог, причаїться у кутку.

І спогади, дірявими човнами, 

Нестимуть радість - тиху і хитку...


А у саду - так гарно, білосніжно....

Дерева перлами із інію покрились.

Горіх так само пригортає айву ніжно, 

Лиш айва вже зів`яла й похилилась...


А ми приходим у цей світ Весною, 

Коли Земля вплітає в коси квіти.

Господь майстерно сад фарбує хною, 

А янголи з небес нам шлють привіти...



8.10.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.10.2015 16:49  Ольга Шнуренко => © 

А я дійсно прийшла у цей світ весною, у травні, тому найкраща лірика у мене весняна та осіння. Весна - початок життя, а осінь - вже час збирати каміння...

 15.10.2015 23:08  Каранда Галина => © 

Гарно. Тільки хна мені трохи за вуха до рими притягнута, а так все правильно...