29.10.2015 11:39
для всіх
209
    
  6 | 6  
 © Тадм

Знову боюся дихати

з рубрики / циклу «Лірика почуттів»

Знову боюся дихати

надто чуттям не в такт

Їх не вдається випхати -

незаперечний факт...

Знову ламаю подумки

враження на шматки:

прірва чи вгору сходинки?

Правда чи так, плітки?

Знову тікаю в відстані

наче в останній раз

в безвість, сум’яттям зіткану, 

з назвою «Не про нас»...



Харків, 24.10.2015

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.12.2015 18:23  Максимів Галина => © 

Дуже гарна поезія...

 15.11.2015 20:29  Антоніна Грицаюк => © 

Гарно. Життєво!

 31.10.2015 13:02  Маріанна => © 

Особливо

 30.10.2015 11:58  Тетяна Чорновіл => © 

Дихайте!!!
Вдихніть і нічого не бійтесь.
А вірш гарний, від душі.

 30.10.2015 04:49  Серго Сокольник => © 

Сумно, коли так, Таню...

 29.10.2015 18:39  Ніла => © 

Дихати. Просто дихати.
Байдуже - вгору? Вниз?
Навіть кохання віхола -
Іноді щедрий приз.
Студять обличчя протяги,
Холодність слів січе.
Та повертають доторки
Знов - на твоє плече.
Буду твоєю втіхою,
Наче в останній раз.
Бачиш - груднева віхола
Ніжний танцює вальс?
********
Таню, як чудово ви можете надихнути! Можете не виставляти це - "в прямий ефір". Віршик - для вас.

 29.10.2015 17:23  Олена Вишневська => © 

я часом також боюся дихати... і чим далі, тим частіше)
Дуже сподобалось, Танюш!

 29.10.2015 13:43  Ольга Шнуренко => © 

Я також дуже часто зупиняюся, осмислюю, що відбувається і тільки потім знову йду далі... Після польоту у мене, як правило, падіння - можливо це своєрідний захист від надмірної ейфорії...

 29.10.2015 12:44  Каранда Галина => © 

люблю такі... чудово.