Між світами

Африканські піски вже далеко. Холоднії хмари.

І не видно вершечка найвищої піраміди.

Загубились оті нескінченні пустельні примари.

І чомусь перед очі постали живі квіти.

Не звичайні якісь, а справжнісінькі тюльпани, 

Що в Голландії їх аж казково незміряне поле.

Тягне дівчинка їх пасажирам і каже: «Останні…

Не побачимо більше ми з вами квітів ніколи…»

І не знав ще ніхто, що для них це останній подих, 

Що втрачає літак так омріяні ним висоти.

«З ким завгодно, але не зі мною», - подумав кожний. -

Ну, будь ласка, зробіть же що-небудь, наші пілоти».

А в цей час десь далеко, на іншому континенті

Вже транслюють новини, що сталося зранку жахіття:

Для комфорту людей між країнами є перелети, 

А іще між світами – акція цього століття…

31.10.2015