Я чую дощ...
з рубрики / циклу «Подих осені»
Дощить!Дощить! Скоріш, радійте, люди!
Сьогодні настрій вітер принесе,
І будуть лити волю нам повсюди,
Дощі, полонять всіх і все!
Я чую дощ, він тихо плаче правду,
Що я когось далекого люблю..
Л. Костенко.
Сьогодні настрій вітер принесе,
І будуть лити волю нам повсюди,
Дощі, полонять всіх і все!
Я чую дощ, він тихо плаче правду,
Що я когось далекого люблю..
Л. Костенко.
Я чую дощ, що ллє десь понад хмарами
Я знаю, ще хвилинку - й буде в нас,
Про себе сповіщяє грім ударами,
Грози приходить панування час.
Дрібно краплинами постукує в віконце,
Вітри сміються, граються з дощем,
Сховалося туманом світле сонце,
Повсюди пахне лісовим хвощем.
Я чую дощ, що ллє у нас у лісі,
Співаючи мелодію небес,
Закрила небо дощова завіса,
Стука у вікна, хоч і без адрес.
Він буде йти, (і я того щаслива!)
Приносити повітрю чистоти,
Лиш згодом з"явиться і сонечко мінливе,
Та подарує світу теплоти.
Дощу прошу, нехай і був ще вчора,
Нехай волога досі ще земля!
Але тоді була ще зовсім хвора,
А зараз кличе дощ мене здалля!
