05.11.2015 01:10
18+
117
    
  2 | 2  
 © Оля Стасюк

Дзвінок

Дзвінок

Доволі. День вже повен диких вражень.

Ці цифри з телефону – не для нас.

У вітру ж за вікном – жахливий кашель, 

Він застудився, вимучився, згас.


Дзвінок, - проста банальщина мелодій, -

Чого дзвонив? Причина? Ну, скоріш!

Кохання, кажеш? Тихо! Це не в моді.

Ціна йому у світі звуків – гріш.


Не набирай ці білі цифри знову, -

Біда лиш дзвонить пізньої пори.

Якщо ти хочеш щирої розмови, 

До мене власним серцем говори.


Нас не розділять дикі кілометри -

Ти так мене колись вже віднайшов.

Так кажуть – за любов всі ладні вмерти.

Я ладна жити за твою любов.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.11.2015 09:34  Ольга Шнуренко => © 

"Так кажуть – за любов всі ладні вмерти. Я ладна жити за твою любов" - ЧУДОВЕ ЖИТТЄВЕ КРЕДО!

 05.11.2015 08:22  Тадм => © 

сподобалось дуже як про вітер сказано.... вірш проживається разом з ЛГ. чудово!

 05.11.2015 01:47  Серго Сокольник => © 

Так, слово доволі "потріпане"... Як не наповнити змістом)))