05.11.2015 13:49
лише 18+
115
    
  1 | 1  
 © Бойчук Роман

Себе віддаю…

Себе віддаю…

Вустами, 

жагою налитими, 

тілом ковзнула

чуттєво.

У спраглім єстві

розчинилася

шерхлість губної кори.

Мов хмелем зеленим

обвитий

Стою, 

наче трепетне древо.

Букет із тих пестощів-дотиків –

Взяв у полон

і скорив.

Руками тримаюсь, 

як вітами, 

Ложа спини –

за край неба…

І схоже, 

спинилися миті всі

Й ми опинились в раю.

Вростаєш

цілунками-квітами –

В кожну клітинку.

По стеблах

Стікаю, 

зігрітий пелюстками…

ВсьОго себе віддаю.



м. Івано-Франківськ, 05.11.2015 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!