Тетяна Чорновіл Ніч ласкава млу туманну...
Снами тішить до останку.
В снах твоїх я, мій світанку,
Зорів трепетом розтану.
Мріє ясністю лункою
День у сонці золотому.
Я твою буденну втому
Мрій відлунням заспокою.
Спалахнуло сонце швидко
В хмар вечірню веремію.
Серця спалахом посмію
Запалити ночі квітку.
Бродить присмерк полинами,
Тінь нічну снує журбою.
В трунки чар зійду з тобою
Там… Аж там, де тішить снами
Ніч ласкава млу туманну…
09.11.2015 00:08 Ганна Коназюк => © |
 Красива образна поезія! Чудово!!! |
08.11.2015 16:03 Анна Ольтенберг => © |
 Такий ніжний, сповільнений, атмосферний вірш! |
07.11.2015 23:11 Серго Сокольник => © |
 О! Гарний вірш (от вміють дівчата та про кохання), а кінцівка ще й особливо цікава- |
07.11.2015 19:18 Савчук Віталій Волод... => © |
 Лагідний вірш, гарний )) |
07.11.2015 19:05 Люлька Ніна => © |
 Мило, тихо і приємно. Чудово! |
07.11.2015 18:17 Каранда Галина => © |
 Гарно так замкнули коло, що довелося перечитувати і додивлятися, чи не круговий вірш))) |