09.11.2015 18:55
для всіх
123
    
  4 | 4  
 © Олександра

Колискова

з рубрики / циклу «Для дітей»

Тихенько сонечко за обрієм зникає, 

Надворі нічка знову тихо настає, 

І соловейко, дивно, - замовкає

Місяць з зорями піснею встає.


Засни, пташино, завтра доспіваєш, 

Дзвіночок-голос свій побережи, 

А зараз солодко так - відчуваєш?

Думки у сні тепер перекажи.


Усипане зорями чорне небо, 

Ліхтарики на вулицях горять.

Усім навколо відпочити треба, 

Коли зірки чарівні сни творять...


Засни, голубко, завтра знову встанеш -

І вилетиш на волю, у степи, 

Ти чарівною миттю знову станеш, 

Але все ж зараз краще ти - поспи.


Квітки стулили тихо пелюсточки, 

А місяць сяйвом знов дивує всіх, 

Солодких мрій лишилися шматочки, 

На завтра, хай тоді лунає сміх.


Засни, моя чарівна ніжна квітко, 

Красу розкриєш після цих зірок, 

Не буде в тебе снів тих диких й гнітких, 

Спочинь хоч зараз від усіх тих заморок.


Вітри гудять в нічному лісі знову, 

А звірям - байдуже, спочинок мають свій, 

Сова сіда на гілочку соснову, 

Не спить, спокійно, хай і буревій.


Засни, дитино, у нічній чарівній силі, 

Хай сині очі бачитимуть сни, 

Укриють ніжно ангельські хай крила

Твоє життя, що краще від весни..

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.11.2015 14:15  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарна колискова!

 09.11.2015 19:16  Ольга Шнуренко => © 

У вірші підібрані такі дієслова, що дійсно сприймається все написане, як колискова... А те, що іменники вжиті зі зменшувальними суфіксами, створює атмосферу лагідності і ніжності...