Колискова
з рубрики / циклу «Країна ігор, мрій та ластовиння»
Вечір надходить, гомін згасає.
Сонце за обрій сідає.
Тихо в кімнаті ходики ходять,
Пташка в саду затихає...
Зорі зі сном таємниче говорять,
Місяць дріма на хмаринці.
Він розповість найчарівнішу казку
Непосидючій дитинці.
Та спати не хочуть ні ручки, ні ніжки,
Хоча і стомилися дуже.
Засни, моя пташко, засни, моя квітко,
Мій любий, малесенький друже!
В солодкому сні заколишеш тривоги,
Усе, що хвилює дитину.
І дай тобі Бог, щоб всі мрії здійснились,
Загадані в добру годину.
Ще зорі на небі, до ранку далеко,
Не випали чистії роси...
Три ангела біля твоєї колиски
розчісують шовкові коси.
Старанно ховають під теплую ковдру
Біленькі пухкі рученята,
Цілують у ніжні трояндові щічки
Й колиску гойдають завзято...
Заснуло усе... І маленьке дитятко -
Зернятко пшеничного поля.
Нехай зацвіте все життя пишним цвітом
І буде щасливою доля!..
c. Велика Мечетня, 1994 рік
