Мінорна осінь
рімейк
Почався новий похмурий день,
Так сумно й тихо пливе світанок
в тісних обіймах пустих алей…
Дурманить пізня осінь ароматом,
згасає листя тьмяне на землі,
не зеленіє, а рудим агатом
дивує в дні холодні й дощові…
Налиті соком горобині грона,
Немов краплини крові на гілках.
Знімає осінь золоту корону,
Глибокий смуток жевріє в очах…
Похмуре небо дивиться з-під лоба,
Надуті хмари сльози ллють щодня.
У серці поселилася жалоба,
Тепер надовго ми, немов рідня…
Зима на п’яти наступає нишком,
Рожевий обрій у полоні мрій,
А на землі, немов осінню книжку,
Гортає листя вітер-чародій…
м. Київ, 13.10.2015