13.11.2015 07:48
для всіх
133
    
  5 | 5  
 © Ольга Шнуренко

Мінорна осінь

Мінорна осінь

рімейк

Розплющив очі осінній ранок,
Почався новий похмурий день,
Так сумно й тихо пливе світанок
в тісних обіймах пустих алей…

Дурманить пізня осінь ароматом, 

згасає листя тьмяне на землі, 

не зеленіє, а рудим агатом

дивує в дні холодні й дощові…


Налиті соком горобині грона, 

Немов краплини крові на гілках.

Знімає осінь золоту корону, 

Глибокий смуток жевріє в очах…


Похмуре небо дивиться з-під лоба, 

Надуті хмари сльози ллють щодня.

У серці поселилася жалоба, 

Тепер надовго ми, немов рідня…


Зима на п’яти наступає нишком, 

Рожевий обрій у полоні мрій, 

А на землі, немов осінню книжку, 

Гортає листя вітер-чародій…



м. Київ, 13.10.2015

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.11.2015 13:08  Каранда Галина => © 

дуже сподобалося!

 13.11.2015 13:08  Каранда Галина => Суворий 

))) Ви колись просили ідеальний вірш про осінь без вивертів, щоб його можна було початківцям за приклад показувати...

Я мало читала віршів останнім часом, але з тих, що читала, оце другий, після "триєдиного дива" Чорновіл, про який можна так сказати.

 13.11.2015 10:52  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарно!
Ви дуже тепло передали відчуття пізньої осені!

 13.11.2015 08:05  Тетяна Белімова => © 

Красиво описали осінь, пані Ольго))
Сподобалося!