Зігрій
з рубрики / циклу «Тому що люблю»
Зігрій шепотом осінній тихий ранок.
Відгорни тих всіх моїх фіранок,
Обійми й зігрій холодні білі руки,
І ні слова, ані думки - про розлуку.
Відчини, як ти це вмієш, моє серце,
Не кидай в гарячу страву мені перцю,
Принеси уранці в ліжко мені кави,
Хоч кипітиме у серці знову лава.
Милуватись дай зеленими очима,
Як не закохатись, де причина?
Навіть подих - й то сильніший від вина.
Що люблю тебе - це не моя вина...
