17.11.2015 23:17
для всіх
200
    
  6 | 6  
 © Микола Чат

Не розквітло жасмином кохання…

Не розквітло жасмином кохання…

Не чекай мене мила. Не треба.

Я розтанув між зоряних блисків.

Хай не плачуть ці очі в пів неба, 

На граніті надій обелісків.


Не шукали. Знайшлись випадково.

Як здавалось, зібралися в ціле.

Почуття забурлили казково.

Тільки щастя було перезріле.


Не розквітло жасмином кохання.

Проросло дорікань бур’янами.

Безутішні сердечні стенання, 

Льодом кривди постали між нами.


Не навчило життя нас довіри.

Хоч не нас… Все ж мене переважно.

Зрад вином напувало без міри.

Я отруту приймав легковажно…


Не прощення благаю (хоч треба), 

На уламках розбитої долі.

Хай не плачуть ці очі з пів неба, 

В оксамитових вій ареолі.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.12.2015 07:26  © ... 

Щиро дякую за теплі відгуки.

 19.11.2015 18:37  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже красива, хоч і сумна поезія.
Не сумуйте, вона чекатиме.

 18.11.2015 10:01  Тетяна Белімова => © 

Красиво, пане Миколо, і по-життєвому мудро.
Просити пробачення у коханої чи ні - це кожен вирішує сам для себе.

 18.11.2015 09:41  Олена Вишневська => © 

Ваша лірика надзвичайно чуттєва!

 18.11.2015 08:05  © ... => Серго Сокольник 

Читай приват.

 18.11.2015 08:04  © ... => Уляна Яресько 

Дякую за візит та комент.

 18.11.2015 03:44  Серго Сокольник => © 

Ой, смуток вселенський...

 17.11.2015 23:22  Уляна Яресько => © 

Гарно! Поезія пронизана щирістю...