Чекаю сонця із-за хмар
Чекаю сонця золотого,
Понад осінній над туман,
Понад дощів законність строгу.
Понад буденність й прагматизм,
Понад невизначеність "завтра",
Малюю помаранча диск
І ставлю віру знов на карту.
Воно заявиться.Атож!
Воно розсунить сірі хмари.
Воно зупинить вічний дощ
І змінить осінь календарну.
Хай лиш на день, всього на день,
Ачи на мить, як воля ваша,
Але його пора прийде
І світ торкнеться тої чаші.
Одним лиш доторком до вуст,
Буденним усміхом затертим...
Над логіку й тверезий глузд
Молюсь світилові уперто.
2009
