Привіт. давно тебе чекали
з рубрики / циклу «Тому що люблю»
Привіт. Давно тебе чекали.
Опале листя взимку ще було.
Без тебе спокою тоді не знали,
Коли уперше снігом замело...
Так дивно заглядати у ці очі,
Зелені, зачаровані немов,
В тривозі що я бачила щоночі,
І ось - стоїш тут зараз тихо знов.
Все добре? Камінь з плеч зірвався,
Коли побачила тоді тебе.
У голові тай шум тоді здійнявся,
Ледь заспокоїти змогла себе.
Ти обійняв- на місце усе стало.
Торкнувшись знов м`яких твоїх долонь.
Такої радості ще серденько не знало,
І спалахнуло знову, мов вогонь.
