05.11.2016 01:00
для всіх
309
    
  16 | 18  
 © Каранда Галина

Я так давно тебе уже відплакала

Я так давно тебе уже відплакала

з рубрики / циклу «Наодинці з кавою й собою»

Я так давно тебе уже відплакала.

А ти узяв — по-справжньому помер.

Тривожні сни засіялися знаками

розбурханих у пам’яті химер.


Так защеміло наче вже й забутою

безглуздістю розтрощених життів...

розплатою, прощенням, чи покутою...

Ти ж не хотів... Скажи — ти ж - не хотів?!


І ні в кого спитати: чи хоч нищечком, 

хоч іноді - чи згадував ти нас??

Мовчить груддя, ховається під листячком...

Востаннє десь між хмар твій погляд згас.


Я так давно тебе уже відплакала...



Лубни, 26 вересня — 5 листопада 2016 року

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.11.2017 19:04  Євгеній Орел => © 

Біль і трагізм, помножені на високий рівень
поетичної майстерності, спроможні робити чудеса.

Дуже сподобався вірш.

 11.05.2017 18:17  Ольга Моцебекер => © 

Які слова? Не підібрати. Лише помовчати. Чіпляє за душу вірш.

 24.03.2017 20:11  Брама => © 

Чарівно.

 21.02.2017 21:00  Надія Крайнюк => © 

Так поетично гарно про дуже сумне і болюче... Відчувається рука майстра Дякую Вам, пані Галина! Хай все у Вашому житті буде добре! З повагою!

 19.02.2017 23:30  Душа => © 

Вірш написаний серцем... Світла пам`ять і небесні покої...
Так боляче буває, ніби звалився цілий світ... Нехай у Вас все буде добре! Щастя Вам, Галино.
З повагою.

 18.02.2017 15:13  Борис Костинський => © 

Чудова лірика! Щиро та щемно!

 26.12.2016 21:48  ГАЛИНА КОРИЗМА => © 

Відчуваю вас у кожному слові.

 12.12.2016 00:27  Серафима Пант => © 

Відплакати земне розставання - важко, але ще є можливість запитати і отримати відповідь, та коли розлучає смерть, хоч мовчи, хоч кричи - відповіді не буде...лише луна
Твір дуже проймає емоційно..........................................

 01.12.2016 10:59  Георгій Грищенко => © 

Чудово, щемливо, неповторно. Щасти Вам!

 27.11.2016 15:20  Люлька Ніна => © 

Мені відомі і болючі ці спогади. Вірш навіює сумні спогади і біль утрати, але життя продовжується.

 10.11.2016 17:40  роман-мтт => © 

щемить, щемить, ще мить і перестане,
схід сонця злиже спогади сумні,
новій буденній днинні заспіва осанну
і вернеться все знову на круги свої.
ще мить: лишилось лише зиму пережить,
що буде повна снігом, сонцем, грою дітлахів,
замерзнуть сльози й спогади сумні,
із снів сумних, із днин, та із сумних осінніх місяців.

 10.11.2016 15:17  Зав`ялова Валентина => © 

Дуже вразило. Таке життя.

 10.11.2016 15:06  Світлана Рачинська => © 

Груддя - просто вразило. Чудово, Галю. Відчула твір.

 10.11.2016 13:38  Тадм => © 

Галю, подібні важко коментувати - все видається банальним, навіть співчуття.... відчулось. дуже

 09.11.2016 08:16  Георгій Грищенко => © 

Чудово, розпачливо і дуже поетично. Дякую за задоволення.

 06.11.2016 05:47  Серго Сокольник => © 

Співчуваю.