Яких я тут масок не стріну?
З димами багать і тривог
Вдихну тарабарську рутину,
Що вигадав темний острог.
Зусилля князів і міністрів
Приклались в угоду тому,
Щоб талановитих лінгвістів
Сховати надовго в тюрму.
Щоб совість згубили та ім’я
Без неба, без хліба, без книг,
Щоб сивіли, вбивши у тім’я
Страмний тарабарський «язик».
____________________________
Каких я здесь масок не встречу?
У печек и дымных костров
Звучат тарабарские речи,
Какие придумал острог.
Усилья князей и министров
Направлены были к тому,
Чтоб самых способных лингвистов
Упрятать надолго в тюрьму.
Они становились седыми
Без неба, без хлеба, без книг,
Теряя и совесть, и имя,
Уча тарабарский язык.
