10.11.2013 14:10
18+
236
    
  11 | 11  
 © Деркач Олександр

Ховаючись у осінь...

...N

Ховаючись у осінь, 

від світла софітів

я небо розсмішив до сліз -

що падають униз 

дощами наче титри,

моїх недолугих реприз.

Мені шепоче текст 

суфлер з-під парасолі 

під посміх, 

крики глядачів.

І режисер сичить, 

що я Альцест без ролі,

що сцена - не для циркачів.


Печальний клоун, 

дурник у вінку із мирту,

з люстерком безсловесний мім. 

Любов захована під грим - 

як хочеш - витри.

А зможеш -

без гри, 

без масок 

і без рим?



м.Прилуки, 10.11.2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.02.2014 00:26  Мальва СВІТАНКОВА 

Чудовий білий вірш. Багато свіжих образів та рим!

 11.11.2013 12:44  Ірина Червінська-Ман... => © 

гарно, моє чудово Вам)))
особливо припали до душі останні рядки

 11.11.2013 12:42  Володимир Пірнач => © 

Класно!
Сподобалося.

 10.11.2013 23:52  Ірина Затинейко-Михалевич 

глибина...біль...безвихідь...мужність і сила висловитись...відсутність страху бути непочутим...ех...такі вірші пишуть ЧОЛОВІКИ!!!

 10.11.2013 22:58  Тадм 

класно!

 10.11.2013 21:12  Тая 

Сподобалось... Особливо "небо розсмішив до сліз..." У тексті глибина почуттів...Дякую!

 10.11.2013 20:16  Тетяна Белімова => © 

Три версуса - три думки - три форми - три візії... Зболені рядки...
"Змережаю кров`ю і сльозами своє горе на папері" Тарас Шевченко.
Скидаю капелюха! Вражена!

 10.11.2013 16:30  Олена Вишневська 

Неперевершено!!!!!!!!!!!
Нам часто доводиться приховувати свої спавжні почуття... А чи варто?

 10.11.2013 14:15  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже сподобалось. 

 10.11.2013 13:41  Світлана Рачинська => © 

Мені подобається ця Ваша спадаюча форма...
А зміст вразив.