"Без совісті… Без слави… Без подяки"

з рубрики / циклу «Героїчне та іронічне»

Ніщо не вчить нуворишів пихатих...

За ними – легіон "нових", багатих…

У лицемірстві дикому й брехні

Блукають їхні душі, мов у сні.

***

Ви казитесь, панове, з того жиру,

Що вам народ по краплі віддає…

Століттями правдиво він живе,

А вам судилось інше – кривда сіра.

Не біла, ані чорна… А н і я к а.

Середнє щось… Так легше грабувать?

І жити на землі своїй, мов т а т ь:

Без совісті… Без слави… Без подяки.

Гаряча куля вирішить цей спір,

Це протиріччя, цю страшну дилему…

І практика підтвердить теорему,

І серця проясніє гострий зір.

Народний дух підніметься до бою,

Ламаючи укотре вражу волю...

Прокинуться мільйони трударів –

Нуворишів спровадять ДО ЧОРТІВ.