06.12.2015 23:00
для всіх
140
    
  6 | 7  
 © Ганна Коназюк

Ілюзія

Ілюзія

Легко спадає вечір на втомлене місто.

Здається, що темно - о, вічна ілюзія тьми!

Не видно зірок. Хтось їх умив і прибрав. Чисто.

Ніби у храмі, де тихо співають псалми.


Стиха впертись чолом до віконної шибки.

Лише ти і всесвіт! Або ж міліарди світів.

І знову окрім висоток нічого не видко,

Ні пляцка-землі, ні трійко могутніх китів...


Довго стояти й дивитись темряві в очі

І раптом відчути знадвору чийсь подих чужий.

Пильнує незримий тебе хтось кожної ночі,

Поки не визирне сонце і ранок рудий.



Київ, 06.12.2015

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.12.2015 09:20  Максимів Галина => © 

Дуже гарна поезія. Сподобалось безмежно...

 10.12.2015 19:10  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно!
Магічне дійство описане!

 10.12.2015 18:42  Зав`ялова Валентина => © 

Гарно, читаєш з задоволенням. Вічна ілюзія тьми і вічне очікування рідного подиху.

 09.12.2015 13:34  Георгій Грищенко => © 

Чудово.

 07.12.2015 20:13  Тадм => © 

сподобалось

 07.12.2015 20:06  Богдана Копачинська => © 

Лише ти і всесвіт... Точно сказано.

 07.12.2015 12:54  Уляна Яресько => © 

Майстерно Ви описали таємничий шарм ночі....

 07.12.2015 10:22  © ... 

Так...)) Дякую, Оленочко!)

 07.12.2015 10:16  Олена Вишневська => © 

Справді вдається, що темрвява має проникливий погляд...

 07.12.2015 08:53  © ... 

Дякую, Таню! Рада що сподобалось!))
Містика завжди мене цікавила...))

 07.12.2015 08:00  Тетяна Белімова => © 

Дуже сподобалося, Аню! Нова для тебе тема. Ще не читала у тебе такого ось містичного! Цікаво вийшло!

 06.12.2015 23:32  Панін Олександр Мико... => © 

Це може бути подих ночі, вона не витримала погляду людини, тепер гарчить, шепоче чи муркоче, є на розмову дві чи три години...
Не з кожним буде нічка говорити, про радощі свої, чи про тривогу, і хочеться скоріше день прожити, щоб до нічного повернутись діалогу...
Гарний вірш роздумів.

 06.12.2015 23:29  Каранда Галина => © 

Класно, особливо про китів.

 06.12.2015 23:15  Ольга Шнуренко => © 

Так, темрява лякає і в той же час вабить своєю таємничістю...