07.12.2015 23:51
для всіх
225
    
  6 | 7  
 © Ольга Шнуренко

Перші кроки зими

з рубрики / циклу «Пейзажна лірика»

Дивлюсь на сонне озеро з тераси, 

Перед очима краєвид прекрасний –

Купаються в воді хмаринки неба, 

Схилилися в скорботі голі верби…


На небосхилі сонячна заграва, 

Відгомоніла осінь золотава -

Біля тераси клумби опустіли, 

Від холоду дерева затремтіли…


Вже скоро сніг засипле все обійстя, 

Накриє ковдрою опале листя, 

Але ще й досі тепло на світанні, 

І відступають приморозки ранні…



м. Київ, 26.11.2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.12.2015 10:12  Уляна Яресько => © 

Ви - неперевершена майстриня пейзажної лірики... Настільки все зримо, що й уяву не треба надто напружувати - пречудово!!!

 08.12.2015 10:06  Тетяна Белімова => © 

Красиво, Олю)))
Тонко передали пейзажні нюанси. У Вас досить часто засіб художнього паралелізму допомагає передати красу природи.

 08.12.2015 09:26  Ярослав Чорногуз => © 

Є талант до поезії, поки не яскраво виражений. "Відгомоніла осінь золотая" - таких речей радив би уникати - це епігонство Єсеніна "Отговорила роща золотая".
Є гарне відчуття поточного настрою, непогані образи. Треба шукати ще більш яскраві свої образи. Таке побажання.

 08.12.2015 02:17  Ганна Коназюк => © 

Божечко, як красиво!!!! (Уявила картину.....)

В улюблене!!!

 08.12.2015 00:39  Панін Олександр Мико... => © 

Каже зима світанковому сонечку: "Кожушок сніговий не забудь надягнути, донечко. Теплий мій сніговий кожушок зігріватиме всіх діточок, хай солодкі насняться їм сни до весни...