Твій вибір...
з рубрики / циклу «Діти твої, Україно.»
Не має сил наснаги і терпіння!
У прірву котиться життя…
І сірість… сірість зубожіння,
Все! Вирішив- не буде вороття!
Не має змін! Тут скрізь розруха:
В підїзді, у дворі де ти живеш,
це не життя, а справжня мука.
Не видко їй кінця і краю теж…
А десь вирує, б`є фонтаном,
мов, казка з найсміліших снів
Так хочеться " Туди", щоби загоїть рани,
"Там" рай і місце "Там" тобі.
Набридла вже «оця Руїна»,
Не варта ні життя, ні витрачених сил,
Ти називатися не хочеш сином,
Нічого Їй не винен, не просив!
Наснилися заокеанські далі,
Життя де без надриву й сито щоб,
Давно всі прибрано завали.
Майданів не трясе озноб…
Вже мрієш- чужина пригріє
і стрімголов в обійми ті хмільні
В елітний потяг вскочити надія,
А не збивати ноги по стерні…
Та памятай, лишаючи країну,
В чужому раї- місця не знайдеш,
Бо як не як, а тут ти будеш сином!
Там байстрюком і вік свій доживеш...
...Батьків не обирають, знаєш,
Та і дітей не обирають теж,
Не думай, що прописку лиш міняєш,
У душу Матері плюєш...
