Леді з Терну

"Мужності, щоб хапати метеорити"
Жадан

В міста гарний настрій – кава і кориця,

Між прекрасних вулиць – небо голубе.

Леді із душею загнаної птиці!

Ради Вас, напевно, зводили б таке.

Леді, Ви – красуня. Ви така модерна.

Ради Вас писали б оди – не вірші.

Тож в якому місті, Львові – чи у Терні

Віднайдете спокій зраненій душі?..

І в якому місті Ви знайдете щастя,

Вільне від обману, зради, боротьби?..

Бо ж багато схоче душу розіп’ясти,

До живого тіла словом допекти.

Але коли туга застилає вічі

І лежить на серці раною-тавром,

Пам’ятайте, Леді: ще не згасли свічі,

Ще не стерлась святість храмових ікон,

Ще вогненна Осінь закликає жити,

Ще останній промінь на дахах горить.

Тож хапайте, Леді: ось – метеорити.

Тож не бійтесь, Леді: це воно – любіть.

Візьміть участь в обговоренні