04.07.2015 09:07
for all
202 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Оля Стасюк

Поле

Поле

Як добре в полі! Дихається легше.

На обрії - лісочок полотном.

Гей, як там в пісні - "Мій зелений верше"?..

Не пам"ятаю... То було давно...


І ліс гуляв, мінився небокраєм.

Гули поля і зводились мости.

І небо, небо, небо - як згадаю, 

На всіх людей було в нім висоти.


Вогненночола, золота пшениця

Срібляста річка, верби, тепла вись, 

Червоні маки, світла тінь на лицях...

Усе було. Минуло все колись.


Тут, в полі, нині вже серпа не чути.

Вогка стерня - життєві шпичаки.

Не слухай, верше, вітру. Він без суті.

Життя прожить - не поле перейти.

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 06.07.2015 22:37  © ... => Тетяна Белімова 
 06.07.2015 11:54  Тетяна Чорновіл => © 

В тебе як завжди гарно і романтично!
Хоч і серпа не чути! )) 

 05.07.2015 12:17  Тадм => © 

Люблю таке. дуже! 

 04.07.2015 23:43  Світлана Рачинська => © 

Красиво малюєш пейзажі, Олю! Мені пісенно якось, війнуло мелодійними мотивами... 

 04.07.2015 13:09  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Лірично так та по- філософськи...
Чудово! 

 04.07.2015 11:58  Тетяна Белімова => ©