Дороги життя
Є люди, в чоло поціловані Богом.
Важкий їхній хрест, і терниста дорога.
І в сонце, і в дощ вони мають іти,
І Божий дарунок невтомно нести.
Не знаю, печалитись тим, чи радіти...
Він любить людей. Ми усі - Його діти.
Не плач, коли ноги збиваєш у кров, -
Чим важчий тягар, тим сильніша любов.
******************************
Є люди - диявол їх вдарив копитом.
На їхнім чолі - нестиранний відбиток.
Отак і бредуть, заплітають дороги
Хрещеники чорта, улюбленці Бога.
Липень 2010