Навіщо збувся сон
Я сон згадала і здригнулась,
Давно приснився він мені -
У дев’яності. «Уладнала»
Тоді Росія все в Чечні.
Летіла ланка вертольотів,
Червоні зірки на бортах.
Зі сходу. І мені хотілось
Сховатися у погріб. Страх.
Прокинулась і прислухаюсь,
Чи їх турбіни не ревуть?
«Кошмар мені приснився, мамо.
Що росіяни нападуть.»
Тоді матуся посміялась:
«Це брат на брата? Ну і ну!»
Вона уже не буде знати
Про найогиднішу війну.
Та як мені той сон забути,
Щоб кануло із ним усе:
Руїни, кров і сльози, й муки,
Що нам наш східний «брат» несе.
Харків, Грудень 2015 р
