Кохання і розлука
з рубрики / циклу «Лірика кохання»
Щоб відчути до людини почуття любові, потрібно пару годин...
А от щоб її потім забути, деколи потрібне все життя...
Ніч за вікном. Тиша. Хтось ледве чутно наспівує сумні слова. У серці - туга і біль, а в душі – порожнеча, і я мов німа…
Все нібито уві сні, тихо плаче струна – не розумію, де я і звідки все це? Тебе нема…
Минуло все, скінчилася осінь, кружляє сніг, тихо лягає на землю, а потім знову в політ...
Вітер стогне в пітьмі, рве на шматки тіло, а я чекаю на тебе не впевнено і не сміло...
Правда чи ні, але знаю, відкриті двері підкажуть, що трапилось з нами… Розмова була без слів, лиш погляд очей і доторк руками…
Біль розлуки... Я вкотре благаю – прийди! Це не розумно - втікати! Сумно й самотньо в обіймах зими… Боже, як важко чекати!
Грай музикант, не мовчи! Тут, у пустому залі, лиш я і ти - прошу, врятуй мене від самоти!
м.Київ, 17.12.2015
.gif "{#}")
