Ведмежатник
з рубрики / циклу «Задумуючись»
Насправді він таланту не мав,
покладався завжди на вміння і досвід,
вірно більшість ключів тоді підбирав,
і до сховків чужих мав необмежений доступ.
Підбором у тиші, тонко, на слух,
вертів комбінації на кінчиках пальців,
клац-клац-оберт, відточений рух,
і цей сейф відчинити йому також вдасться.
Але якось враз він втратив усе,
перестали діяти засоби звичні,
коди-рими його, тепер місце пусте,
разом з ними тепер на узбіччі.
Покладався на вміння завжди й усюди,
і дотепер не може взяти втямки,
як же став непотрібний відтоді як люди,
на серця встановили електронні замки
