...між кайфом і болем...
давай дивитись будемо у вічі .
ні кроку вбік, назад ані хвилини
колючі фрази оминемо стрічні,
пробачимо образи і провини…
припнем зухвалість (з безсоромністю цигана),
обдурим правду гіркою брехнею,
і виймемо дві кулі із нагана –
я буду твій – і будеш ти моєю…
надірвем смуток сміхом божевільним
запалим пристрасть у чашках із чаєм
заіскряться серця двобоєм спільним…
тож біль, як телевізор…вимикаєм ?
без хитрощів знімемо власні грими,
війни сокиру навпіл закопаєм
я – в себе, ти – з своєї половини
байдужість-бумеганга поламаєм…
намокне сіль в очах, як щира сповідь,
зомліє ніч, мов сон на передпліччі.
ми будем на межі між кайфом й болем…
...давай…завжди дивитися у вічі.
