22.01.2011 03:24
-
853
    
  - | 2  
 © Блакитна Мрія

І хто сказав, що ангели не плачуть?

Пусті слова, порожні обіцянки… 

Любов пройшла, померла віра. 

Зневірившись в тобі… Нема світанку, 

Яким живилася моя надія… 


Ти загубив усе, що я подарувала. 

Розвіяв почуття мої, мов дим, 

А я, щоночі в снах тебе чекала, 

Закривши очі марила одним. 


Ім’ям твоїм зірки я називала… 

Слова твої писала на піску… 

Чогось подібного також чекала, 

Але взамін отримала брехню. 


Бо ти холодний, й серце твоє - камінь. 

І ти не бачив, як текла сльоза, 

Коли брехнею наче вогнем ранив, 

Коли ішов…а я лишалася одна. 


Та ти вертався, і я тебе прощала, 

Ти знов брехав…а я велась на те. 

Пояснюю я це одним - тебе кохала. 

І так боялась втратити тебе. 


І мов світанок губить промінь сонця, 

Так я втрачала почуття твої, 

Тікає все з розбитого віконця, 

Що ти залишив у душі моїй. 


Ти знов пішов, та я вже не спинила, 

І більше не прийму тебе назад. 

Для тебе вікно в серце я закрила, 

Тобі у ньому вже ніхто не рад. 


І хто сказав, що ангели не плачуть

Мій ангел буде завжди під дощем, 

І хай ті сльози все живе побачить, 

Бо без любові ми не проживем. 



18.04.2010 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!