Тетяна Чорновіл Пісні нічного дощу
Йде тихий дощ. Лункі пекучі зорі
Поволі гаснуть серед вогких хмар
З пітьми в струмках пісні дощу прозорі
Вихоплює стривожений ліхтар.
В магічний дощ ступаю ненароком
Поміж тривогу ліхтаря ясну.
Хай змокну, але серце з кожним кроком
Сприймає пульсом пісню чарівну.
В такт серця шелестять осанну зливі
Зарошені дерева та кущі…
Повірити боюсь в пісні щасливі
Ручного авгурея на плечі.
14.08.2013 17:00 Ем Скитаній => © |
 чудово! |
14.08.2013 09:38 Тадм |
 класно |
14.08.2013 07:46 Деркач Олександр => © |
 Гарно...люблю такі моменти під тихий дощ... |
14.08.2013 00:22 Наталія Сидорак => © |
 Не знаю, хто такий авгурей, але дощ просто обожнюю... і відбитки ліхтарів на асфальті... Краса... |
14.08.2013 00:04 Каранда Галина => © |
 а в нас погриміло насухо... і пішло десь на Черкаси!))))) зате вночі спостерігали дощ із зірок))) |
13.08.2013 23:45 Тетяна Белімова |
 Таню! До сліз... Так зворушливо... Авгурей - це хто? |
13.08.2013 22:05 Дебелий Леонід Семен... => © |
 Шлю осанну за такий трепетний вірш! |
13.08.2013 17:53 Світлана Рачинська => © |
 І справді - пісенно) Вірте, фенікс просто так, не вдаватиме щастя. |
13.08.2013 17:28 Оля Стасюк |
 а Ви не хочете знов прислати? |