БУВ СОБІ СОБАКА
з рубрики / циклу «Акровірші»
(Акровірш)
У дідуся Іванка,
Дід його любив.
Еліном прозивався,
Мов сир в маслі купався-
Жив, гавкав і вив.
І(И) в ніч, і в денну пору
Він шастає по двору -
Імітував скрізь страх.
Та раз один нарвався,
Аж сам перелякався-
Бугай наводив жах.
Огидний бик, великий
Гнав його від повітки
У будку стерегтись.
Малі птахи ховались,
І(И)ндики надувались,
Лякав бичок усіх.
Імлою світ хмурився,
А півень розхрабрився
Та на тинок злетів,
Один раз крильми смикнув,
Від страху кукурікнув-
Сірома тріпотів.
І гуси пішли з двору,
Малечу свою в гору
Лячно повели,
Юрмились і штовхались,
Довкола озирались,
Як до ставка дійшли.
Мав пес тепер задачки
Наводить знов порядки,
Едем свій відновить,
В дворі чинити згоду,
Гідну створить погоду-
Один в полі воїть.
Додому потім всіх зібрав,
І(И) часом добре підганяв,
Шумів, хто не встигав.
24.01. 2014р., Київ
*У відповідних місцях «і» має звучати
як «и»(див. «Про акровірші»)
