Білки
Давно вже впали й жолудь, і каштан...
Жуки залізли в землю... Гриб сховався...
Щоб від похмілля свій поліпшить стан,
З горіхами до парку я зібрався.
Бо як не я, то хто, скажіть?... То хто?
Зима ж у парку! Білкам не до сміху!
Нехай псують фасон мого пальто
Кишені, натрамбовані горіхом!..
ПРИСПІВ
Ой білки, білки, білки-
(півкроку від горілки)
Зубасті, пазурасті,
Здивовано- мордасті,
Ще й ціннохутряні-
Навіщо ж ви мені???
...Дивлюся- лізе більченя руде,
Неначе б-то рознюхуючи, де
Горіхи ті, що я заборгував...
За ним вже інше... Мало я не впав
Додолу бяше помолитись ніц...
Бо серце щось відчуло- стережись!!!
Вже третя... П"ята... страшно вже мені,
Бо на годівлю я не брав рушниць...
Дарма не брав... Чому не брав?.. Не бра...
Бо вже в пальті прогризена діра!
...і сорок штук шалених білченят
Гризуть кросівки - аж до голих п"ят...
А найтовстіша білка! - йой бігмЕ!
Жує штани і ніжно каже "мє-е-е-е!!!..."
і голосом Андріївни - двірнички-
Скрегоче: -Не горіхи-полунички!
Ось найтовстіша білка каже- КАР-Р-Р!!!
(Можливо пережити цей кошмар???)
Дивлюсь... І назавжди втрачаю спокій-
Немов “Птахи” у тріллері Хічкока...
І лупають на викоті білкИ
Моїх очей... Архангели стрімкі
В халатах білих на мене плигають,
І гамівну сорочку надягають...
Лежу немов в гробниці фараон.
Все наче добре, ноги змерзли тільки.
А я кажу- Зима важкий сезон,
Про це вам скаже усіляка білка.
...Всю зиму я пролежав у палатах.
Прийшла по мене жінка- забирати.
Пообіцяв- не питиму горілки!..
...Ой! У дружини у кишені білка!!!...