НА КАЛИНІ СОЛОВЕЙКО
А сичі на груші:
«Скажи мені, мій миленький
Що робити мушу?»
Із калини пісня лине,
А на груші крики:
«Одружися чи покинеш
На вічнії муки?
Заставляє мене мати
Рушники давати,
Багатому мене важить,
Хоч тікай із хати.»
«Не покину, моя мила,
Та й не одружуся,
До війська мене забрили,
Може й не вернуся.»
Тихо стало на калині,
Сичі з груші зникли.
Пошли, Боже, до дівчини
Вісточку привітну!
м. Київ, 6.09. 2013р.